УКРАЇНСЬКА: МІЙ ВИБІР

«УКРАЇНСЬКА: МІЙ ВИБІР»
А я не дуже пам'ятаю, як саме це сталося. Звісно, весь контент, гаджети, листування у мене стали україномовні після повномасштабного вторгнення.

Але я чітко пам'ятаю палке бажання відмежуватися від "ₚуських" і не мати з ними нічого спільного ( хоч і раніше цього майже не було). Вимушено переїхала закордон і дуже сильно не хотіла, щоб мене плутали з мешканцями болот. І коли чула мову  " паребрика", шкірою відчувала огиду.

Наразі ще багато мешканців нашої країни не відмовляються від москальскої мови. Тому є багато причин. Головні: звичайна людська лінь, комплекс меншовартості і м'яко кажучи, неспроможність осягнути того, що відбувається.

Зараз я намагаюсь наздогнати прогавини в моєму українстві: читаю багато книжок українською, знайомлюсь з видатними українцями і їх досягненнями,  милуюсь нашими піснями. І отримую від цього величезне відчуття вдячності, шани і гордості за Україну
Наталя Василенко, м. Дніпро